с.Верхнє Синьовидне

(Проєкт с. Верхнє Синьовидне – ознайомитися)

Село розміщене у Високому БескидіВперше в Галицько-Волинському літописі село  Синьовидне згадується від 1240 року. В цьому місці колись було городище, також є сліди руїн колишнього монастиря, в якому у 1240 році зупинявся князь Данило Галицький. Звичайно назва походить від того, що як раз в часи паводків розливались дві ріки Опір і Стрий на велику площу водою, яка мала синьоватий колір. Хоча раніше це бойківське поселення називалося інакше: Synowodzko. Старий путівник Галичиною передає переказ про те, що на місці теперішньої долини Стрия, де лежить Верхнє Синьовидне, колись було озеро Сині Води. Легендами сині гори повняться: неподалік Верхнього Синьовидного є Княжі скелі, де начебто колись розбилась горда князівна Ярославна, а закоханий у неї татарський хан скам’янів від горя.

На Золотій горі височіє дерев`яний храм, визнаний пам`яткою історії та архітектури церква Святого Юра, яку ще називають Георгіївською, звели на місці монастиря Пресвятої Богородиці. За легендою, саме тут, у келіях ченців, в 1240 році заночував великий князь Данило Галицький. Він слідував в Угорщину домовлятися про шлюбний союз між власним сином і королевою Констанцією. Будівництв за проектом архітектора Євгена Нагірного, сина Василя Нагірного.

 

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.